35. Ярцева В. Н. Историческая морфология английского языка / В.Н.Ярцева. – М. – Л.: АН СССР,
36. Ярцева В. Н. Иерархия грамматических категорий и типологическая характеристика языка /
В.Н.Ярцева // Типология грамматических категорий. Мещаниновские чтения. – М.: Наука, 1975. –
37. Яковлева Е. С. О понятии “культурная память” в применении к семантике слова / Е.С.Яковлева //
Вопросы языкознания. – 1998. – №3. – С. 43-73.
38. Язык о языке / Под общ. рук. и ред. Н. Д. Арутюновой. – М.: Языки рус. культуры, 2000. – 624 с.
УДК 811. 112. 2’ 272’ 367.627’ 42
КОГНІТИВНО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ КОМПОНЕНТ
ЧИСЛІВНИКІВ У НІМЕЦЬКОМОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ Бєлозьорова Ю.С., к. філол. н., доцент, Селезньова М.O., студент Запорізький національний університет У статті розглядаються одиниці німецькомовного пареміофонду, до складу яких входять числівники.
Доводиться їх зумовленність культурними нормами німецького народу.
Ключові слова: мовна картина світу, фразеологічні одиниці, пареміофонд, числівник.
Белозерова Ю.С., Селезнева М.А. КОГНИТИВНО-КУЛЬТУРОЛОГИЧЕСКИЙ КОМПОНЕНТ ЧИСЛИТЕЛЬНЫХ В НЕМЕЦКОЯЗЫЧНОЙ КАРТИНЕ МИРА/ Запорожский национальный университет, Украина В статье рассматриваются единицы немецкоязычного паремиофонда, в состав которых входят числительные. Доказывается их взаимосвязь с культурными нормами немецкого народа.
Ключевые слова: языковая картина мира, фразеологические единицы, паремиофонд, числительное.
Byelozyorova Yu. S., Seleznyova M. A. THE COGNITIVE-CULTURAL COMPONENT OF THE NUMERALS IN THE GERMAN LANGUAGE WORLDVIEW/ Zaporіzhzhya National University, Ukraine The article deals with the adage units of the German language, incorporating the numerals. Their relationship with the cultural norms of the German people is being proved.
Key words: language worldview, phraseological units, adage fund, numeral.
Вивчення мовної картини світу (МКС) припускає, насамперед, аналіз номінативної діяльності людини, і, відповідно, одиниць лексичного рівня мови. Це більшою мірою сфера когнітивних досліджень. Однак деякі концепти, що входять до складу МКС, виходять у своєму вербальному вираженні за рамки слів, ідіом, словосполучень, відповідають фразам, реченням, текстам і виявляються вже в процесі функціонування мови, тобто в дискурсі. Тому когнітивні й дискурсивні дослідження в плані вивчення МКС доповнюють одне одне. Незважаючи на популярність МКС як об’єкта дослідження й неоднекратні спроби дати визначення цього терміна, навряд чи будь-яке з них можна вважати всебічним і остаточним.
Одна із причин полягає в безлічі підходів до МКС (філософський, когнітивний, культурологічний, лінгвістичний тощо), і, відповідно, в акцентах, які розставляються в цих визначеннях. По-друге, на сьогодні немає єдності думок щодо понять, які є основними складовими МКС (концепт, фрейм, прототип)[1; 2; 3;4].
МКС нерідко порівнюють із дзеркалом, у якому відбивається реальний світ. Однак розробка проблеми поступово наводить вчених на думку про те, що МКС скоріше нагадує не дзеркало, а автопортрет, який створює художник, дивлячись у дзеркало [5, 18]. Розуміння МКС не як дзеркального відбиття світу, а як Вісник Запорізького національного університету №1, 2010 картини знову фокусує увагу на антропофакторі: людина, сприймаючи об’єктивний світ, інтерпретує його суб’єктивно. Тим самим підкреслюється не пасивна, а активна роль людини у створенні МКС. Іноді МКС порівнюють із сіткою, яка накладається на наше сприйняття, оцінку ситуацій і подій. Більш абстрактно МКС можна визначити як особливе утворення, яке виникає не тільки на основі досвіду (індивідуального й колективного), але й на основі самих одиниць номінації, а також особливостей їх функціонування [6, 49]. При цьому МКС є стійкими утвореннями, не позбавленими разом з тим і певного динамізму.
У цій статті нас цікавить, насамперед, німецькомовна картина світу та когнітивно-культурний компонент чисельників у ній. Для аналізу були взяті одиниці пареміофонду німецької мови (фразеологізми, паремії, приказки) зі складовим компонентом «числівник» та розглянута роль числівників у звичаях та традиціях німецького народу.
Порівнюючи фразеологізми із числівником «один», можна помітити, що група цих фразеологізмів найбільш широко представлена як у німецькій, так і в українській мовах. Значення знайдених фразеологізмів досить різноманітні: від нейтральних «mir ist alles eins» (мені однаково ), «sich mit j-m eins wissen (fhlen)» (розділяти будь-чиї погляди), «mit j-m ber etw. (Akk.) eins werden (sein)» (домовитися, дійти згоди) до емоційно забарвлених «eins abbekommen» (одержати прочухан), «j-m eins auf (vor) die Birne geben» (дати потиличник) тощо [7, 14], [8, 51].
Що стосується прислів’їв і приказок, то на відміну від фразеологізмів, спостерігається процес синонімії в межах однієї мови. Так, німецьке прислів’я «Ein Mann ist kein Mann» має ще два аналогічні варіанти:
1. Einer ist keiner.
2. Eine Schwalbe macht keinen Frhlung [7,14] (українське: «Один у полі не воїн» і «Одна ластівка весни не робить»[9, 88].
Як видно із прикладів, ці прислів’я, мають ідентичне значення (безсилля однієї людини в порівнянні з колективом) та схожу образну складову (в обох мовах у ролі «одинака» виступають або людина, чоловік, або птах, ластівка).
В.Н. Телія вважає, що «будучи номінативно-похідними сутностями, експресивно-оцінні значення обов’язково містять вказівку на той образ, або мотив, який послужив приводом вибору саме цього слова для номінації нового позначуваного. Цей образ завжди пов’язаний з аналогією або порівнянням, як одним зі способів встановлення подібності” [10]. Який образ є основою ФО та паремій із числівником «один»?
Вважаємо, що це образ початку, первинності, єднання, якоїсь спільності. Цей висновок підтверджує «Словник символів» Д. Тресиддера: «Число один символізувало первинну цілісність, божественну сутність (або Творця), світло або сонце, джерело життя» (докладніше див. [11, 248]).
Наступну групу, яку буде розглянуто, становлять фразеологізми із вхідним до їхнього складу числівником «два». Ці фразеологізми дуже поширені в багатьох мовах. До однієї з характерних рис фразеологізмів із числівником «два» належить наявність практично для кожної єдності еквівалента, значною мірою подібного за образною складовою, семантикою, синтаксисом в інших мовах. Порівн.:
1. Нім. «so sicher, wie zwei mal zwei ist vier» та укр. «Ясно як двічі два чотири» [9, 980];
2. Нім. «Zwei Fliegen mit einer Klappe schlagen» та укр. «Вбити двох зайців одним ударом» [7,14];
3. Нім. «Zwei Kpfe sind besser als einer» та укр. «Одна голова добре, а дві краще», «Розум добре, а два краще» [9, 981];
4. Нім. «Zwei Bren vertragen sich nicht in einer Hhle» та укр. «Два ведмеді в одній берлозі не уживутся» [9, 979];
5. Нім. «Man soll nicht zwei Hasen auf einmal jagen», « Wer zwei Hasen auf einmal jagt, fngt keinen» та укр.
«За двома зайцями поженешся, жодного не піймаєш» [9, 980].
Более 140 сортов столового винограда.
Філологічні науки
У подальшому аналізі звернемо увагу на число „три” та його значення в німецькомовній картині світу. З давніх часів воно символізує закінченість, завершеність, повноту будь-чого (Vollstndigkeit). Тричі повинна відбуватися і будь-яка дія. Існує й таке народне вірування: перші три плоди будь-якої рослини (три колоски, три ягоди й т.п.) слід кинути через плече. Вони призначені для лісового духу [11, 373].
Напр.:
2. Drei Kreuze hinter j-m/etw. machen – тричі перехреститися;
3. um drei Ecken miteinander verwandt sein – бути родичами до десятого коліна [7, с.15].
Перший приклад підтверджує тезу, що число «три» є символом щастя. У перекладі вищеназваної паремії першим словом є «Бог», а в другому прикладі акцент робиться на повторенні дії три рази: тут знову виступає сема божественності, адже якщо людина хреститься, то це означає, що людина є віруючою.
Саме тому невипадковим є той факт, що до числа «три» дуже часто зверталися у своїх казках брати Грімм: пор. «Die drei Federn», «Die drei Glckskinder», «Die drei Feldscheren», «Die drei Handwerksburschen», «Die drei Bruder», «Die drei Mnnlein im Walde», «Die drei Spinnerinnen», «Die drei Sprachen», «Die drei Faulen», «Die drei grnen Zweige» [12].
Багато народних звичаїв засновано на числах сім і дев’ять. Наприклад: на півночі Німеччини свято «вечеря» звичайно складається з 7 або 9 страв. У Шлезвизі худобі давали на Різдво 7 або 9 різновидів корму. Різдвяна трапеза в Рудних горах складалася з 9 страв. Про види щодо заміжжя дівчини судили по кількості й фарбі листочків, що розпустилися до Різдва, на тих гілках, які ставили у воду в день Св.
О. Шрадер висловлює припущення, що різноманітні 9- або 7- денні строки й комбінації (3×9=27, 4×7=28), які спостерігаються в індоєвропейських народів, пов’язані з місячними фазами. Як повний місяць, так і новий місяць вважаються особливо сприятливими для початку будь-якої справи [13, 43].
Более 140 новейших сортов. Доставка по Украине.
Аналізуючи фразеологізми з числовим компонентом «сім», можна дійти висновку, що ці фразеологізми можна об’єднати за семою «релігійність» або «міфічність». Описані вище звичаї пов’язані з релігією, а також з особистістю Ісуса Христа. Це знайшло свою експлікацію в пареміях. Пор.: Sieben fetten und mageren Jahren – 7 добрих та поганих років; Der siebente Himmel – сьоме небо ( за ісламом); Die Siebente Weltwunder – сьоме чудо світу [14, 194].
Число „одинадцять” також відіграє важливу роль у німецькій лінгвокультурі. 11 листопада у Німеччині починається карнавал (Fasching). Існує звичай, що об 11-й годині 11 хвилин потрібно загадати бажання.
Отже, бажання потрібно загадувати об 11:11 11.11. Така комбінація чисел називається Schnapszahl послідовність однакових чисел. Як відомо, вона є магічною та щасливою [14, 56].
Соціологічні дослідження останніх років показали, що лиховісній силі числа 13 вірить, наприклад, кожний четвертий житель Німеччини. У літаках німецьких авіакомпаній 13- го ряду немає.
Вісник Запорізького національного університету №1, 2010 28 % німців, як вогню, бояться числа «13». Деякі вважають, що причиною виникнення масової істерії став фільм А. Хічкока «П’ятниця, 13- те». Інші звертаються до історії й говорять про сумно відомі події, пов’язані з розгромом ордена Тамплієрів. Саме в п’ятницю 13 жовтня 1307 г. з ініціативи короля Франції Филипа IV, що давно мріяв заволодіти багатствами ордена Тамплієрів, Папа Римський Климент V санкціонував скасування ордена й розправу над його членами. Безліч лицарів ордена були схоплені, обвинувачені в єресі й спалені або замучені [11, 32].
Ярцева Виктория Николаевна
Смотреть что такое «Ярцева Виктория Николаевна» в других словарях:
Ярцева Виктория Николаевна — [р. 21.10(3.11).1906, Петербург], советский языковед, член корреспондент АН СССР (1968). Окончила Ленинградский педагогический институт им. А. И. Герцена (1933). Профессор (с 1943). Директор института языкознания АН СССР (1971‒1977). Основные… … Большая советская энциклопедия
ЯРЦЕВА Виктория Николаевна — (р. 1906) российский языковед, член корреспондент РАН (1991; член корреспондент АН СССР с 1968). Труды в области индоевропейских языков, главным образом германских, кельтского и общего языкознания. Государственная премия Российской Федерации… … Большой Энциклопедический словарь
Ярцева, Виктория Николаевна — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Ярцева … Википедия
Ярцева Виктория Николаевна — В. Н. Ярцева Виктория Николаевна Ярцева (21 октября (3 ноября) 1906, Санкт Петербург 27 сентября 1999, Москва) российский лингвист, профессор (1943), член корреспондент АН СССР (1968) и Саксонской академии наук (1976). Труды по истории и… … Википедия
Ярцева, Виктория Николаевна — Член корреспондент РАН (1968), советник при дирекции Института языкознания; родилась 3 ноября 1906 г.; окончила в 1933 г. Ленинградский пединститут; главные направления научной деятельности: общее языкознание и западноевропейские языки; лауреат… … Большая биографическая энциклопедия
Виктория Николаевна Ярцева — В. Н. Ярцева Виктория Николаевна Ярцева (21 октября (3 ноября) 1906, Санкт Петербург 27 сентября 1999, Москва) российский лингвист, профессор (1943), член корреспондент АН СССР (1968) и Саксонской академии наук (1976). Труды по истории и… … Википедия
Ярцева — Ярцева, Виктория Николаевна В Википедии есть статьи о других людях с фамилиями Ярцев и Ярцева. В. Н. Ярцева Виктория Николаевна Ярцева (21 октября (3 ноября) 1906(19061103) … Википедия
ЯРЦЕВА — Виктория Николаевна (род. 1906), языковед, член корреспондент РАН (1968). В 1971 77 директор Института языкознания АН СССР. Труды в области индоевропейских языков, гл. образом германского, кельтского, и общего языкознания. Государственная премия… … Русская история
Ярцева — Виктория Николаевна [р. 21.10(3.11).1906, Петербург], советский языковед, член корреспондент АН СССР (1968). Окончила Ленинградский педагогический институт им. А. И. Герцена (1933). Профессор (с 1943). Директор института языкознания АН… … Большая советская энциклопедия
Ярцева В. Н. — Я́РЦЕВА Виктория Николаевна (р. 1906), языковед, ч. к. РАН (1968). В 197177 дир. Ин та языкознания АН СССР. Тр. в области индоевроп. языков, гл. обр. герм., кельтского, и общего языкознания. Гос. пр. Рос. Федерации (1995) … Биографический словарь